Минає другий рік, як в Україні існує податок на Google. А скільки шуму було в момент його ухвалення. На сьогодні особи-нерезиденти, що надають електронні послуги, завершили декларування за IV квартал 2023 року.
Цього кварталу 96 декларацій було подано. І в загальному рахунку цим компаніям було нараховано податку на суму 2,5 млрд грн (30,1 млн євро та $34,4 млн). Так порівняно з попереднім кварталом сума надходжень збільшилася на майже півмільярда гривень.
Найбільшими платниками в ІV кварталі 2023 року стали:
- SONY
- ETSY
- APPLE
- META PLATFORMS
- WARGAMING GROUP
- NETFLIX
А для тих, хто вже традиційно стежить за сервісом OnlyFans (Fenix International Limited) зазначимо, що компанія за надання послуг на території України у 2023 році нарахувала та сплатила 1 млн 273 тис доларів
Популярна назва “податку на Google” насправді причепилася до податку на цифрові послуги, який вводять деякі країни для оподаткування прибутку, який отримують міжнародні технологічні компанії, такі як Google, Facebook, Amazon та інші, що працюють в їхніх межах, але не мають значної фізичної присутності.
Нагадаємо, що законопроект про запровадження цього збору був ухвалений ще у червні 2021 року, а запрацював з 1 січня 2022 року.
Що таке податок на Google?
“Податок на Google“, також відомий як податок на виведений прибуток, відноситься до методів боротьби з ухиленням від сплати податків. Він зупиняє компанії від виводу прибутку або роялті в інші країни/штати/економічні зони, які мають нижчі або навіть нульові податкові ставки. Декілька років тому інтернет-гігант Alphabet Inc. (Google) заплатив незначну суму податків у Сполученому Королівстві, провівши ці транзакції в місті Дублін, Ірландія, де діють низькі податки. Хоча він заробив 6,5 мільярдів доларів доходу у Великобританії.
Хоча на той момент “спіймали” на цьому Google, але інші великі компанії, такі як Amazon, Apple, Meta та Starbucks, також використовували подібну тактику, щоб зменшити свої податкові зобов’язання.
Зіткнувшись з подібними звинуваченнями у Франції, Google заплатив французькій владі майже 1 мільярд євро штрафів та додаткових податків у 2019 році. З тих пір деякі податкові лазівки були закриті, в тому числі ті, які фігурували в так званій стратегії “подвійного ірландського голландського сендвіча“.
Що таке стратегія подвійного ірландського голландського сендвіча?
“Подвійна ірландська голландська стратегія сендвічів” була схемою ухилення від сплати податків, яку в свій час практикували Google та інші компанії. Це передбачало схилення прибутку до ірландської дочірньої компанії, потім до голландської дочірньої компанії і, нарешті, до другої ірландської дочірньої компанії, що базується в податковій гавані, такій як Бермудські острови.
Результатом було усунення або на невизначений термін відкладення будь-яких податків через Сполучені Штати або іншу країну, де насправді походить прибуток. Лазівки, які зробили це можливим, були фактично закриті станом на 2020 рік.
Зарубіжний досвід податку на цифрові послуги
Незважаючи на те, що цей податок все ще є предметом обговорення в деяких країнах, більшість з них вже ввели або мають намір ввести його. Отже цей податок введений в таких країнах:
- Франція була однією з перших країн, яка ввела податок на цифрові послуги, відомий як “цифровий податок”(3%), що став чинним з 2019 року.
- У 2021 році Іспанія ввела свій варіант податку (зі ставкою 3%) на цифрові послуги.
- У 2020 році Італія оголосила про свій намір ввести подібний податок і він вже також діє в цій країні(ставка 3%).
- Австрія також ввела податок на цифрові послуги( зі ставкою 5%), і як і в інших країнах, це було предметом довгих дискусій та переговорів.
- У 2022 році Індія також оголосила про свій намір ввести подібний податок для глобальних інтернет-компаній.
Дивовижно, та ставка цього податку в Україні 20%.
На жовтень 2023 року 38 країн світу ввели або мають намір ввести цей податок на цифрові послуги. Тема залишається актуальною на міжнародному рівні, і можливо, інші країни також приєднаються до цієї ініціативи у майбутньому. Такий підхід дозволяє країнам отримувати додаткові надходження до бюджету та компенсувати втрати від того, що деякі компанії можуть уникати оподаткування за допомогою міжнародних структур.